Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Друзья, вы только представьте, какую я наделал хрень. Начал искать болты, но как оказалось, на них большой спрос, их тяжело найти. Хоть мой телефон улетел в космос и я обошел все свои контакты, но ничего не нашел. Сидел я такой, нервничал, и тут какой-то товарищ подсказал, что можно найти дешевые закладки у наших соседей. Вот я и подумал, почему бы и нет, да? И пошел я в это приключение.
У нас во дворе жила такая старушка, благодаря которой многие смогли осуществить свои потребности. Ну, думаю, пойду и я к ней в гости, спрошу, есть ли у нее то, что мне нужно. И тут начинается настоящая крипота, она, оказывается, в наркотиках сама понимает. Поднимается эта бабушка в квартиру на пятый этаж, словно ворона, и достает оттуда свою тайну.
| Она достает откуда-то закладку, | Под рукав спрятала важную карту. |
| И я понимаю, что это шок, | Оказывается, у бабки есть наркотик сток! |
Парни, вы только представьте, как меня заклинило! Я смотрю на эту бабулю с открытым ртом и не могу поверить своим глазам. Соседка дает мне эту закладку и говорит: "Просто коли, молодой человек, и ты поймешь, что такое настоящая психоделика". Я, конечно, решаю попробовать и тут начинается настоящая поездка в мире крипоты.
Ты прикинь, бро, мне начинает шизануть,
Все плавает, все летает - это же круто!
Но, честно говоря, после этого момента все стало как-то странно. Я себя не осознавал, мир стал вокруг меня кружиться и я понял, что не могу в это всё больше влезать. И вот тут я понял, что совсем не та была моя идея. Я хотел избежать ЕГЭ и нашел себе новое увлечение, но оно оказалось намного хуже, чем я думал. Они тебя разоряют, лишают сил и надежды на будущее. Вместо того, чтобы бороться с ЕГЭ, я влез в еще большую яму, бездонную, где даже путь назад теряется. Так что мое совет всем тем, кто думает, что закладки и болты - это круто: остановитесь, взгляните на свою жизнь и подумайте, на что она реально стоит. Выше головы есть что-то большее, чем крипота и наркотики. И я вам говорю, бро, лучше учи ЕГЭ, чем зарабатывай эти проблемы на свою жопу.